Back to top
14 June 2018

Letter to Ukrainian authorities on recent attacks on HRDs in Ukraine

Along with Amnesty International, Human Rights Watch and Freedom House, Front Line Defenders has signed onto a letter to authorities in Ukraine regarding recent attacks on and intimidation of HRDs including LGBTI activists, women’s rights activists, and other human rights defenders and journalists.

Minister of Interior Arsen Avakov
Ministry of Internal Affairs
Аcademician Bogomolets St., 10
Kyiv, 01601, Ukraine

Prosecutor General Yuriy Lutsenko
3/15 Riznytska St.
Kyiv, 01011, Ukraine

Dear Minister Avakov and Mr. Lutsenko,

We are writing on behalf of Amnesty International, Front Line Defenders, Human Rights Watch and Freedom House to ask that Ukrainian authorities urgently take steps to strongly condemn and effectively address attacks and intimidation by radical groups that are promoting hatred and discrimination. While Ukrainian authorities have responded in a few instances to such attacks, the authorities have so far failed in recent months to respond to most incidents, which has created an atmosphere of near total impunity that cannot but embolden these groups to commit more attacks. It is no surprise that the number of violent attacks and threats by such groups is growing, as the inadequate response from the authorities sends a message that such acts are tolerated. We urge you to take effective action to prevent and stop acts that promote hatred and discrimination and hold those responsible to account.

View a PDF Version Here

Hiding under a veneer of patriotism and what they describe as “traditional values”, members of these groups have been vocal about their contempt for and intent to harm women’s rights activists, ethnic minorities, lesbian, gay, bisexual, transgender, and intersex (LGBTI) people, and others who hold views that differ from their own. These acts are restricting the peaceful exercise of their human rights and is further shrinking the space for civil society for groups that they believe do not have a right to public representation or participation in civic life.

Violent attacks by groups that promote hatred and discrimination

In recent months, our four organizations have noted a significant increase in physical attacks, threats, and intimidation against LGBTI activists, women’s rights activists, and other human rights defenders and journalists. In most cases, those responsible for the attacks have enjoyed impunity for their actions and have not been prosecuted. The National Police of Ukraine has particularly not responded consistently with adequate measures to the relevant threats and attacks. In at least two incidents, described below, national police officers, who were present when assailants threatened or attacked activists, failed to intervene and showed no intention to deal with such crimes.

Since the beginning of 2018, members of radical groups such as C14, Right Sector, Traditsii i Poryadok, Karpatska Sich and others have carried out at least two dozen violent attacks, threats, or instances of intimidation in Kyiv, Vinnitsa, Uzhgorod, Lviv, Chernivtsi, Ivano-Frankivsk and other Ukrainian cities. The law enforcement authorities have rarely launched investigations into the threats and attacks committed by these groups. In the cases where investigations were launched, there is no indication that effective investigative measures were undertaken, and perpetrators were identified, despite attackers publicly claiming, in some cases, responsibility for the attacks on social media.

On March 8, International Women’s Day, members of radical groups attacked the participants of the Women’s March in Kyiv, physically assaulting them and using pepper spray. The police officers present at the scene merely observed the attacks and took no steps to stop them or detain them. Police filed administrative offense charges against one of the marchers who was attacked, but to the best of our knowledge filed no charges against the assailants. Women’s rights activists were also violently attacked in Lviv and Uzhgorod during their respective peaceful rallies on the same day.

On April 20, about five members of C14, a radical group that promotes hatred and discrimination, acting in their capacity as municipal patrols of the Holoseevsky City District, attacked a Roma settlement in Kyiv. A widely circulated video shows how the masked attackers chased women and small children with rocks and pepper spray after burning down their tents. Two criminal investigations have been launched, but we are not aware of any results.

On May 10, about 30 members of other groups that use violence and advocate hatred disrupted an event organized in Kyiv by Amnesty International, at which it was planned to discuss human rights violations against LGBTI people in Russia and Ukraine. The attackers blocked the entrance to the venue and shouted death threats at the organizers and participants. Police officers from the Pechersky District Unit present at the scene refused to interfere and made homophobic comments against Amnesty International’s staff. It was only after the organizers contacted the police emergency hotline and following the arrival of members of Kyiv City Patrol Police at the scene, that participants were evacuated, but the event had to be cancelled that day. Amnesty International has since filed complaints with the police regarding the police officers’ failure to protect the event’s participants and organizers from intimidation and discrimination. At time of writing, we have no information about whether an investigation has been launched yet.

On May 19, about 50 members of other groups, including some whom witnesses identified as involved in the violence on March 8 and May 10 in Kyiv, disrupted the Festival of Equality in Chernivtsi. Despite numerous prior meetings and reassurances from the local police, they did not effectively protect the event and allowed clearly identifiable people from these groups into the indoor event venue, putting participants’ safety and well-being at risk. The police then led the event’s organizers and participants outside on the pretext that there was a bomb threat, where assailants attacked them by throwing heavy objects, including hammers, at them. At time of writing, we have no information about whether an investigation into this incident has been launched.

We are deeply concerned by the inaction of the Ukrainian authorities in responding to the attacks and intimidation described above. The near-total impunity enjoyed by members of groups that promote hatred and discrimination through violent means creates the impression that these attacks are tolerated by the Ukrainian authorities.

“Policing” activities by groups promoting hatred and discrimination

We are also concerned about media reports which indicate that some municipal administrations have recruited individuals from groups that promote hatred and discrimination to conduct “policing activities”, such as patrolling the streets and performing “policing” functions during peaceful demonstrations or pickets. While citizen assistance of law enforcement authorities may be compatible with Ukrainian and international human rights law, such volunteers have no greater power or exemptions than citizens of the general population. They do not have the authority to use force in any circumstance and they may not exercise the powers of restraint, detention, or confiscation, including for example of flags or banners used at a rally.

If any official status is to be granted to volunteer officers and they are to be allowed to use any special powers ordinarily reserved for trained law enforcement, such as the power to use force or detain individuals, these volunteers must be bound by the same standards and mechanisms as regular law enforcement officials. As such they should be fully trained in the law and standards applicable and must be clearly identifiable to third parties so that if they abuse their power they can be held accountable.

We call on the Ministry of Interior, the National Police of Ukraine, the Prosecutor General’s Office of Ukraine, and Ukraine’s political leaders to meet their obligations to guarantee the rights to freedom of peaceful assembly and expression, and the right to safety and security to all people in Ukraine. The perpetrators of these violent attacks should be held to account through independent and impartial investigations. The Ukrainian police must be clearly instructed on how to effectively prevent or stop members of groups that promote hatred and discrimination from using violence and intimidation against ethnic groups, LGBTI people, human rights defenders, and other groups and individuals targeted.

We urge you to swiftly respond to these recent instances of violence and intimidation with unambiguous public condemnation, and conducting prompt, thorough, impartial, and independent investigations to hold those responsible to account. This would be an important first step to preventing these acts from happening again in the future.

We also call on the Ukrainian law enforcement agencies to take effective steps to prevent the unlawful use of force or acts of intimidation by members of groups that promote hatred and discrimination and investigate any complaints about their actions, in order to bring anyone found responsible to justice. We also urge Ukrainian law enforcement agencies to take immediate action to address and prevent discrimination and intolerance within its ranks by taking appropriate action towards officers who use discriminatory or derogatory language towards people they are supposed to protect.

Ukrainian leaders and law enforcement officials should develop an effective set of measures that goes beyond response to crimes and includes regular monitoring and engagement to identify and address problems before they deteriorate into further human rights violations.


Andrew Anderson
Executive Director
Front Line Defenders

Hugh Williamson
Director, Europe and Central Asia Division
Human Rights Watch

Marie Struthers
Director, Eastern Europe and Central Asia Regional Office
Amnesty International

Marc Behrendt
Director, Europe and Eurasia Programs
Freedom House

Україна: влада повинна вжити заходів для боротьби зі зростанням насильства з боку груп, що поширюють ненависть та дискримінацію

Шановні пане Аваков і пане Луценко,

Ми пишемо від імені організацій «Amnesty International», «Front Line Defenders», «Human Rights Watch» та «Freedom House», щоб закликати українську владу вжити невідкладних заходів, щоб суворо засудити та ефективно вирішити проблему з нападами та залякуванням з боку радикальних груп, що поширюють ненависть та дискримінацію. В той час як українська влада в окремих випадках реагувала на такі напади, в більшості інцидентів за останні місяці такої реакції не було, що створює атмосферу майже повної безкарності, яка не може не заохочувати ці групи до подальших нападів. Не дивно, що кількість насильницьких нападів та погроз з боку таких груп зростає, а відсутність відповідної реакції з боку органів влади є сигналом того, що такі дії дозволені. Ми закликаємо вас вжити ефективних заходів, щоб запобігти діям, спрямованим на поширення ненависті та дискримінації, та зупинити їх, а також притягнути до відповідальності винних у вчиненні таких дій.

Прикриваючись маскою патріотизму та тим, що вони називають «традиційними цінностями», члени цих груп не приховують ані своєї зневаги, ані наміру завдати шкоди активістам та активісткам за права жінок, етнічних меншин, ЛГБТІ-людей та інших, чиї погляди відрізняються від їхніх власних. Ці дії обмежують мирне використання такими людьми власних прав людини й надалі зменшують простір у громадянському суспільстві для груп, які, на їхню думку, не мають права на те, щоб бути представленими або брати участь у суспільному житті.

Насильство з боку груп, які поширюють ненависть і дискримінацію

Протягом кількох останніх місяців наші чотири організації відзначили значне зростання фізичних нападів, погроз та залякування проти ЛГБТІ-активістів й активісток (лесбійок, геїв, бісексуальних людей, трансгендерних людей, інтерсекс-людей), активістів й активісток за права жінок, інших правозахисників і правозахисниць, а також журналістів і журналісток. У більшості випадків особи, відповідальні за вчинення нападів, не переслідувались у передбаченому законом порядку та не понесли покарання за свої дії. Національна поліція України, зокрема, не реагувала на такі погрози й напади послідовно і не вживала відповідних ситуації заходів щодо них. У принаймні двох описаних нижче випадках працівники Національної поліції, які були присутні, коли нападники погрожували активістам або нападали на них, не відреагували на ситуацію та не висловили жодного наміру боротися з такими злочинами.

З початку 2018 року члени радикальних груп, таких як «С14», «Правий сектор», «Традиції і порядок», «Карпатська січ» та інших здійснили принаймні два десятки нападів, погроз або залякувань у Києві, Вінниці, Ужгороді, Львові, Чернівцях, Івано-Франківську та інших українських містах. Правоохоронні органи дуже рідко відкривали провадження щодо погроз і нападів, здійснених цими групами. У випадках, коли провадження було відкрите, немає жодної інформації, що було вжито ефективних слідчих заходів і нападників було ідентифіковано, попри те, що в деяких випадках вони публічно взяли на себе відповідальність за напади в соціальних мережах.

8 березня, у Міжнародний жіночий день, члени радикальних груп атакували учасниць Жіночого маршу в Києві, фізично напавши на них з використанням перцевого балончика. Поліцейські, присутні на місці події, лише спостерігали за нападами і нічого не робили, щоб зупинити чи затримати нападників. Поліція зареєструвала адміністративне правопорушення однієї з учасниць маршу, але, наскільки нам відомо, не відкрила провадження щодо нападників. Активістки за права жінок також зазнали жорстоких нападів у Львові та Ужгороді під час мирних протестів того самого дня.

20 квітня близько п'яти членів С14, радикальної групи, що поширює ненависть та дискримінацію, виступаючи в ролі муніципального патрулю Голосіївського району м. Києва, напали на ромське поселення. Відео, яке набуло значного розголосу, показує, як нападники в масках гналися за жінками та маленькими дітьми з каменями та перцевими балончиками після того, як спалили їхні намети. Було відкрито два кримінальні провадження, але нам зараз не відомо про жодні результати.

10 травня близько 30 членів інших груп, які використовують насильство та поширюють ідеї ненависті, зірвали захід, організований у Києві Amnesty International, де планували обговорювати порушення прав людини щодо ЛГБТІ-людей в Росії та в Україні. Нападники заблокували вхід до приміщення та вигукували погрози організаторам та учасникам. Поліцейські з Печерського районного відділку, які були присутні на місці проведення, відмовилися втручатися та робили гомофобні коментарі на адресу працівників Amnesty International. Лише після того, як організатори зв’язалися з поліцією за номером невідкладної гарячої лінії, і коли на місце проведення прибули працівники Патрульної поліції м. Києва, учасників евакуювали, однак того дня захід довелося скасувати. З того часу Amnesty International вже подала заяву до поліції щодо нездатності працівників поліції захистити учасників і учасниць заходу та організаторів від залякування та дискримінації. На момент написання листа ми не маємо жодної інформації про те, чи було відкрито провадження на основі заяви.

19 травня близько 50 членів інших груп – включно з тими, кого свідки ідентифікували як учасників нападів у Києві 8 березня та 10 травня – зірвали Фестиваль рівності у Чернівцях. Попри численні попередні зустрічі та запевнення від місцевої поліції, вона не змогла ефективно захистити захід і дозволила учасникам цих груп, яких легко ідентифікувати, потрапити у місце проведення заходу, наразивши на небезпеку учасників і учасниць. Потім поліція вивела організаторів та учасників заходу з приміщення, посилаючись на нібито ризик замінування, і зовні нападники атакували їх, кидаючи по них важкими предметами, включно з молотками. На момент написання невідомо, чи було відкрите кримінальне провадження щодо цього випадку.

Ми надзвичайно стурбовані бездіяльністю української влади щодо нападів та залякувань, описаних вище. Майже повна безкарність членів груп, що поширюють ненависть і дискримінацію у насильницький спосіб, створює враження, що українська влада толерує такі напади.

«Охорона порядку» з боку груп, що поширюють ненависть і дискримінацію

Ми також стурбовані через повідомлення у медіа, з яких випливає, що деякі міські адміністрації найняли осіб з груп, що поширюють ненависть і дискримінацію, для здійснення «охорони порядку», наприклад, патрулювання вулиць та «охорони громадського порядку» під час мирних демонстрацій чи пікетів. В той час як громадська допомога правоохоронним органам може відповідати українському та міжнародному законодавству в сфері прав людини, такі волонтери не мають більшої влади, ніж всі інші громадяни, і аналогічно не можуть бути звільнені від відповідальності. Вони не мають повноважень застосовувати силу в будь-яких випадках, а також не мають права обмежувати, затримувати людей або конфісковувати їхню власність, в тому числі, наприклад, прапори чи банери, що використовуються під час протесту.

Якщо добровільним охоронцям правопорядку надається будь-який офіційний статус та дозволяється використання будь-яких особливих повноважень, які зазвичай належать винятково підготовленим правоохоронцям, наприклад право на застосування сили або затримання осіб, ці добровольці повинні відповідати всім тим самим стандартам та механізмам регулювання, що й звичайні працівники поліції. Таким чином вони повинні пройти навчання щодо законів та застосовних стандартів. Також їх має бути легко ідентифікувати третім сторонам, щоб їх можна було притягнути до відповідальності у випадку перевищення повноважень.

Ми закликаємо Міністерство внутрішніх справ, Національну поліцію України, Генеральну прокуратуру України та українських політичних лідерів виконати свої зобов’язання захистити право на свободу мирних зібрань та свободу вираження, а також право на безпеку всіх людей в Україні. Особи, винні у вчиненні нападів, повинні бути притягнуті до відповідальності після незалежних та неупереджених розслідувань. Українська поліція повинна мати чіткі інструкції, як ефективно запобігати використанню насильства й залякувань з боку груп, що поширюють ненависть і дискримінацію, щодо певних етнічних груп, ЛГБТІ-людей, правозахисників та інших груп та осіб, що є їхніми мішенями, а також як зупиняти їх у випадку таких нападів або залякувань.

Ми закликаємо вас якнайшвидше відповісти на ці останні випадки насильства та залякувань однозначним публічним засудженням, а також невідкладно провести ретельне, незалежне, об’єктивне розслідування, щоб притягнути винних до відповідальності. Це стало б важливим першим кроком, щоб запобігти повторенню таких ситуацій у майбутньому.

Ми також закликаємо українські правоохоронні органи вжити ефективних заходів, щоб запобігти неправомірному використанню сили чи залякування членами груп, що поширюють ненависть і дискримінацію, та розслідувати будь-які заяви про їхні дії, щоб притягнути до відповідальності винних у вчиненні протизаконних дій. Ми також закликаємо правоохоронців негайно розпочати запобігання та боротьбу з дискримінацією та нетолерантністю в їхніх власних лавах, використовуючи відповідні дисциплінарні засоби щодо поліцейських, які використовують дискримінуючу або зневажливу риторику щодо людей, яких вони повинні захищати. Українські лідери та правоохоронці повинні розробити ефективний набір заходів, який включає не лише реакцію на злочини, а й регулярний моніторинг та вжиття заходів задля визначення та вирішення проблем, перш ніж вони переростуть у більш серйозні порушення прав людини.